Порохові склади розташовані на правому березі Смотрицького каньйону в місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Споруда є пам’яткою фортифікаційного зодчества і належить до історико-етнографічного комплексу «Подільський край». Історія складів почалася ще в 18 столітті і була тісно пов’язана з відомим архітектором, військовим інженером і комендантом Кам’янця-Подільського Яном де Вітте. Сьогодні порохові склади перебувають у досить жалюгідному стані і не є популярними серед туристів.
Розташовані в заплаві річки Смотрич, на повороті. В історичній літературі існує думка, що склади були побудовані в 1730 р. чи то на місці більш ранніх, чи неподалік від них.
За проектом військового інженера і архітектора Яна де Вітте. В 1779 р. була проведена реконструкція даху.
Опис: Кам`яна, одноповерхова будівля, прямокутна в плані, витягнута по осі схід – захід, із зрізаними двома наріжними кутами та двома ризалітами на північному фасаді. (Довжина складів 44 м, ширина – 21,5 м.)
Порохові склади були споруджені з каменю та являли собою прямокутну одноярусну приосадкувату будову. Довжина споруди – 44 метри, ширина – 20 метрів. Висота будівлі – 4 метри. Товщина стін – 2 метри. У будівлі було три входи. Основні два розміщувалися в північній її частині. Додатковий вхід розташовувався в південній частині споруди. Всередині будівлі є 7 арок із нішами. Дах споруди був зроблений із кам’яних склепінь і утрамбованого ґрунту. Така покрівля мала захистити склади в разі ворожого наступу.
Швидке транспортування пороху в вежу в разі військової небезпеки. Надійна охорона з боку Польської та Руської брам, а також круті стіни каньйону, які не дали б ворожим народам напасти на запаси зброї. У разі вибухів на території складів Старе місто залишалося б у безпеці. Розташування поблизу річки Смотрич давало можливість, у разі необхідності, швидко і якісно загасити пожежу на складах.
В 1834 р. за проектом архітектора Симона Учти проведені значні ремонтні роботи з частковою реконструкцією, ділянка розширена в південному напрямі і отoчена муром, з північного та східного боку влаштовані ворота. Для огорожі було використано каміння з розібраної Прибережної башти Польської брами. В першій половині 19 ст. використовувались як господарські будівлі для військових потреб, склади.
В 1862 р. будівля постраждала від пожежі, яка виникла через спалах нафти. Після ремонту використовувалася під конюшні, пізніше знову під склади. До кінця 1970 –х рр.. використовувались під продовольчі склади підприємством Міськхарчоторгу.
Зараз передані в оренду під соціальний проект «Січ-ленд»