Вперше про це згадано у 1494 р., коли при описі замку зазначено, що в ньому знаходилися замкова пекарня і броварня (browar). Замкову броварню обслуговував окремо найнятий пивоварю. До обов’язків пивовара входило забезпечення пивом замкової челяді. Він організовував «щотижня 2 вари пива, а в період жнив і косовиці – по три вари, отже на рік виходило 118 варів пива, з яких 40 пшеничного і 78 – ячмінного». Отже, така кількість пива йшла на потреби замкової залоги і челяді. Пивоварня знаходилася біля старої замкової брами. У XVІ – XVII ст. число солодовень і броварень в місті збільшувалося. Вони належали представникам усіх трьох громад і приносили значні прибутки. Причому, право на зайняття пивоварінням завжди породжувало конкуренцію між міськими громадами, за що вони постійно сперечалися з польською адміністрацією міста. Так трапилося і в 1552 р., коли вірмени звернулися до короля Сигизмунда Августа з клопотанням про надання їм рівних прав, як і представникам інших міських громад, на варіння пива, сичення меду і продаж різних напоїв. Король підтримав це клопотання. Воно було схвалене у тому ж році на сеймі в Пйотрокові. У XVIII ст. пивоварний промисел у місті продовжував розвиватися. Так, люстрація Кам’янця 1734 р. констатує, що в долині р. Смотрич знаходилися пивоварні отців єзуїтів, кармелітів і міщанина Вірніцького. У другій половині століття кількість пивоварень зростає, причому вони переходять у власність міщан. У 1789 р. власниками пивоварень в долині р.Смотрич, неподалік від Польської брами, були міщанин Йозеф Вірніцький, Сигізмунд Мазуркевич (Міцурка), Йозеф Стубіцький (Губіцький) і міщанка Лезіцніцька, а у 1799 р. з’являється ще й пивоварня Станіслава Леврініча. Масштаби пивоваріння на Поділлі у ХІХ ст. вражають. При цьому, в дусі давніх традицій, споживали пиво переважно в міських поселення. Особливого поширення споживання пива здавна набуло в середовищі ремісників, що було зафіксовано у ремісничих статутах. У 1872 р., на місці броварні Йозефа Верницького, баронесою Евеліною Юній був збудований потужний, сучасний на той час пивоварний завод. Крім пива, тут виготовляли також напій з бджолиного меду, піддаючи його бродінню. Після націоналізації заводу в 1922 році його й надалі розбудовують. В радянський час на пивоварному заводі, в Кам`янці-Подільському виробляли такі марки пива: Жигулівське, Ризьке, Московське, Українське, Подільське, Ячмінний колос. Потужність заводу досягла 600 тисяч декалітрів на рік, в 1976 році через аварійний стан будівлі Кам`янець-Подільського пивоварного заводу його закрили. Отже, історія пивоваріння в Кам’янці-Подільському налічує 500 років (від 1475 до 1976 рр.), давні традиції це основа броварні Ratusha.