• 1432 — підтвердження раніше отриманих та додаткові привілеї Магдебурзького права,
  що отримало місто згідно вірчої грамоти польського короля Владислава II Ягайла (1351
  – 1434).
• 1434 Кам‘янець стає королівським містом, набуваючи ще більше прав, в наслідок чого
  будівля магістрату стає центром не лише міста, але і округи, притуливши під своїм
  дахом розділені польський, російський і вірменський магістрати.
• 1672 – 1699 – У місті панували Турки.
• 1699 за умовами Карловецького миру, в Кам‘янець повертається польська влада, знову
  оселившись в стінах будівлі магістрату.
• 1753 рік. Встановлення годинника. Виготовлений львівським майстром дзвонових справ
  Теодором (Федором) Полянським з срібла і міді спочатку для Домініканського костелу, два
  дзвони виявилися вельми доречними до головного годинника Кам‘янець-Подільського.
• 1754 — Повторна масштабна реконструкція будівлі, проведена на кошти воєводства,
  залишила на пам‘ятній плиті фасаду про цю подію пам‘ятний напис і герб міста – сяюче
  золоте сонце з дванадцятьма променями.
• 1817 і 1850 — Після пожеж років будівлю Ратуші знову реставрують, змінюючи стиль
  будівлі в дусі часу, але залишаючи призначення – магістрат – зосередження адміністративної
  (рада) і правовий (суд) влади міста, яке зберігається аж до 1870 року.
• 1870 рік — Новим призначенням колишньої будівлі магістрату стає виконання функцій
  поліцейського управління з камерами попереднього ув‘язнення у підвальній частині.
• 1941 – 1945 — будівля Ратуші була зруйнована, зовнішні стіни пошкоджені, дзвони
  скинуті.
• 1952 – 1956 роках відновлено вигляд будинку.
• 1967 році, будівлю колишнього Польського магістрату передають історичному музею-
  заповіднику Кам‘янець-Подільського, який розташовує в його залах художній відділ, що демонструє на першому поверсі твори майстрів Поділля, а на другому – всесвітньо визнаних
  творців живопису.
• 1981 році — чергова реконструкція будівлі Ратуші , під час якої на рівні четвертого ярусу
  дзвіниці був виявлений циферблат годинника, який від початку прикрашав башту.

  З наданням Магдебурзького права місто набуває привілей на облаштування
  виробничих і торгівельних корпорацій. З того часу міські ремісники за профілями виробництва
  були організовані у цехи. Це були об’єднання майстрів, підмайстрів та учнів, які
  регламентували все життя виробників. Цехова організація пильно стежила за етапами
  виховання майстрів, їх зростанням від учня до майстра. Усі сходини такого зростання були
  відображені у цехових документах.
  Впродовж польського періоду кам’янецької історії (1434-1796 рр.) цехи стали основою
  міського життя, кількість цехів, що функціонували в Кам’янці у XV- першій половині XVI
  ст., тариф 1578р. уже фіксує в місті 18 цехів.

  Саме цим осередкам розвитку міста ми й присвятили кожен із вісімнадцяти затишних
  тематичних номерів готелю Ratusha craft rooms.

RATUSHA craft rooms — готель із історією в центрі старого Кам’янця.