Кам’яне́ць-Поді́льська форте́ця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський. Відома з XIV століття як важлива оборонна споруда Східної Європи та частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV століть, Подільського воєводства XV–XVIII століть, а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.). Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «7 чудес України».
Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю — обтікає навкруги високої гори та, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де Смотрич, обітнувши навколо острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам’янецький замок. З’єднується він із містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований Замковий міст.
Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано у другій половині XIV століття. Вперше в історії про Кам’янецький замок згадується у грамоті від 7 (15) січня 1374 року литовсько-руського князя Юрія Коріатовича, якою він за згодою свого брата Олександра Коріатовича надав кам’янчанам Магдебурзьке право та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам’янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовано в популярних монографіях Євтима Сіцінського (1895), Олександра Прусевича (1915), підтримали її й радянські дослідники Петро Юрченко (1950), Тамара Будянська (1961).
Провідними документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у XV-XVI століттях, є два його описи — 1494 року, коли замок передавали новому старості, та 1544 року, коли белзький каштелян Войцех Стажеховский перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер та архітектор Йокуб Претфус (Йов Претвич). Ці надзвичайно важливі документи виявив Александер Яблоновський, оприлюднивши у 1880 році перший опис, а в 1882-му — наступний.
Усі укріплення Кам’янця поділяються на дві категорії — замок і міські фортифікації. Сам замок складається з двох частин: старого замку з мурами та баштами та нового замку з земляними валами та ровами.
Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам’яними та мали кам’яні кронштейни й верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів російської окупації.
