На відміну від львівських правил, кам’янецькі ткачі встановлюють практику виключного цехового виробництва і повній забороні ткацького ремесла за межами цеху. Зазначено, що члени ткацького цеху мають право забирати роботи позацехових ремісників (так званих партачів). У випадку конфіскації таких робіт – одна частина йшла на потреби замку, друга – на потреби міста, третя – на закупку зброї для членів ткацького цеху. Статутні правила чітко регламентували прийняття майстрів до цеху, а також умови набуття підмайстром ступеня майстра. Зокрема, бажаючий стати членом цеху повинен був виткати на вівтар скатертину із білої пряжі, з сім’ю каймами із жовтих ниток або орнаменту в розетки, на взірець лицарського знаку, а також виткати на церковні виносні хрести два рушники у тому ж стилі, що і скатертина. Якщо майстри цеху визнавали роботу доброю, претендент вносив 4 злотих до цехової казни і певну кількість воску для виготовлення цехових церковних свічок (на так зване «цехове світло»). Син майстра, що проходив навчання в цеху, при набутті статусу майстра звільнявся від іспиту в майстерності, проте також мусив внести до цехової скрині 4 злотих і віск. Внески до цехової скриньки та купівля певної кількості воску практикувалися і в інших випадках. За різні проступки і порушення цехових правил членів цеху штрафували грошима або воском. Жоден член цеху не повинен без причини вештатися містом, а тим паче ночувати не в своєму домі. Якщо в робочий день ремісник не працював, а пиячив – мусив внести до цехової казни 3 гроші. Майстер чи підмайстер не повинен грати в шашки, а кого знайшли за таким заняттям – мусив сплатити до цеху безмен воску (безмен це 1 кг.). За гру в карти накладався штраф у пів гроша. Якщо член цеху пригощав напоями жінку сумнівної репутації – накладався штраф в безмен воску, а за подружню зраду взагалі виключали із цеху. Щодо релігійних зобов’язань ткачів, цехові правила визначали наступне: усі члени цеху мусили приймати участь в богослужіннях у костелі, а також у процесіях під час релігійних свят, особливого у свято Божого Тіла (свято, присвячене вшануванню Тіла і Крові Христа, в які переосутнюється хліб і вино під час Євхаристії. Відзначається як торжество в четвер, на одинадцятий день після П’ятидесятниці чи на 60 день після Великодня). Статути, що надавали польські королі кам’янецьким ткачам у ХVІІ ст., в значній мірі підтверджують попередні правила, цех ткачів існував в місті до ХІХ ст.